Обіцяні тези

Підприємство «Буковинська книга» створюється на базі обласних комунальних підприємств «Художня книга», «Технічна книга», «Наука», «Здоров'я», «Українська книга», «Лучаферул», «Каменяр», «Букініст», «Магазин навчально-наочного приладдя», Чернівецького обласного комунального оптово-роздрібного торговельного підприємства «Чернівцікнига», комунального підприємства видавництва «Прут». Після його реєстрації створюються відокремлені структутні підрозділи на чолі з директорами. Директор відокремленого структурного підрозділу підзвітний Генеральному директору з усіх питань статутної, фінансової, соціально-побутової, організаційно-господарської діяльності підрозділу, несе відповідальність за забезпечення діяльності підрозділу відповідно до покладених на нього завдань і функцій згідно з чинним законодавством. Директор відокремленого структурного підрозділу:
1.Виконує рішення засновника та уповноваженого ним органу управління;
2.Несе персональну відповідальність за здійснення фінансово-господарської діяльності підрозділу;
3.На вимогу Генерального директора Підприємства у встановлений ним термін надає інформацію стосовно будь-яких напрямків діяльності підрозділу;
4.Несе відповідальність за виконання покладених на підрозділ завдань.
Для всіх працівників та для найбільш повного використання трудового потенціалу і створення умов для високоефективної діяльності кожного працівника провести раціоналізацію робочих місць, визначити їх необхідну кількість. Встановити форми організації праці працівників, організовати впровадження сучасних методів праці. Встановити режим робочого часу, а також тривалість додаткових відпусток працівників. Разом з працівниками  встановити форми, системи і розмір оплати праці, а також інші види виплат працівникам згідно з чинним законодавством. Обовязково створити профспілкову організацію і підписати колективний договір.
 Сьогодні читач ходить по всіх магазинах і шукає необхідну книгу. Та спеціалізація, яка відображається у назві магазину давно не витримується. Отже,теза перша. Провести чітку спеціалізацію книжкових магазинів по напрямках реалізованої продукції (дитяча література, наукова, медична, художня). Продаж книжок є сезоним. В залежності від напрямку формується попит.Теза друга. Рівномірний розподіл доходу магазинів в цілому по підприємству. Оплата за отриманий товар перекривається ліквідним сезоним продажем. Таким чином підтримується платоспроможність підприємстава в цілому(виплата заробітної плати, податків, комунальних платежів).Теза третя. За рахунок централізації(не кожен директор окремо домовляється) і впливу(потужне новостворенне підприємство) зменшити орендну плату, домовитись про спільну участь у фінансуванні утримання приміщень книгарень як міську так і обласну владу, не зважаючи, на те, що приміщення належать міській раді а організації підпорядковуються обласній. Суттєво розширити види діяльності підприємства. Предметом діяльності Підприємства є:
1.  забезпечення високого рівня торгівельного обслуговування покупців;
2. здійснення роздрібної, гуртової та комісійної торгівлі книгами, друкованою продукцією, канцелярськими товарами, конвертами, сувенірами;
3. видавнича діяльність, виготовлення видавничої і поліграфічної продукції;
4. реклама та пропагування книгочитання, друкованої та супутньої продукції;
5. створення, забезпечення функціонування та розвиток мережі книжкових магазинів та кіосків;
6. здійснення комерційних операцій з реалізації товарів навчально-наочного приладдя: меблів для шкільних і дошкільних навчальних закладів, профтехучилищ, середніх та вищих навчальних закладів; аудиторних дошок і аксесуарів до них, приладів та обладнання загального і спеціального призначення; інструменту; крейди, підручників, учбових карт, атласів, глобусів та інших товарів відповідно до переліку навчальних, наочних посібників та інших;
7. резервування та комплектація для учбових закладів — новобудов навчально-наочного приладдя, обладнання  в учбових кабінетах та майстернях;
8.  вивчення разом з галузевими управліннями  потреб учбових закладів у навчально — наочному приладді, книгах, друкованій продукції, канцелярських товарах та іншій продукції, що реалізовує Підприємство;
9.  розповсюдження аудіопродукції, кіно-, відео-, телефільмів та програм, в тому числі учбових, науково — методичних, навчальних, розважальних;
10.організація, проведення та участь у комерційних виставках, ярмарках та аукціонах, в тому числі міжнародних;
11. організаційне забезпечення функціонування підприємств торгівлі, зберігання товарів для оптової та роздрібної торгівлі;
  Теза четверта. Підприємство має право:
— укладати в Україні та/або за кордоном будь-які угоди з українськими та іноземними юридичними та фізичними особами, здійснювати інші юридичні акти;
— встановлювати ціни й тарифи на виготовлену продукцію, реалізовані товари, роботи, послуги;
— здійснювати представництво інтересів інших підприємств, організацій та громадян, зокрема на комерційній основі;
— організовувати та брати участь в аукціонах, торгах, конкурсах, виставках, ярмарках, конференціях;
— придбавати ресурси на ринку товарів та послуг безпосередньо у виробників на ярмарках, аукціонах, у організацій матеріально-технічного забезпечення, у інших посередницьких організацій, в оптовій та роздрібній торгівлі, а також у громадян у встановленому порядку за готівку та безготівковий розрахунок, по бартеру.Теза пята. Зовнішньоекономічна діяльність.Здійснює:
— експортно-імпортні операції та інші зовнішньоекономічні угоди, включаючи торговельно-посередницьку діяльність
— участь у міжнародних виставках, ярмарках, торгах, аукціонах та конкурсах;
— відрядження своїх фахівців за кордон;
— користування валютними кредитами українських та іноземних банків;
— відкриття валютних рахунків в українських та іноземних банках та використання коштів з цих рахунків.
Якої мети досягаємо. Здійснюєм насичення ринку товарів та послуг в галузі книговидання, поліграфії та книгорозповсюдження, а також в супутніх галузях. При цьому відбувається задоволення матеріальних та соціально-економічних потреб свого колективу за рахунок одержаних прибутків.
P.S. Нічого не написав про інші джерела фінансових надходжень, щоб не було звинувачень у торгівлі гравієм.
P.P.S. Разом з критичними зауваженнями прошу залишати конкретні пропозиції для покращення роботи книгарень.

27 коментарів

Сергій Янушевський
...«Липневі тези» 2013 року, в яких було скореговано стратегію розвитку «Буковинської книги»…
Віктор Довганич
https://www.youtube.com/watch?v=vTx3leGrSi0
Святослав Вишинський
По першій тезі: спеціалізація магазинів, звісно, наведе певний формальний лад, але прибутковість від цього не зросте. Втрата спеціалізації якраз і була спробою вийти за межі збитковості кожної окремої книгарні. Отже, тут закладається грунт для ліквідації в майбутньому тих підрозділів, що виявляться найбільш збитковими.

По другій тезі: як залежатиме замовлення товару від прибутковості і платоспроможності кожного окремого підрозділу підприємства «Буковинська книга»? Якщо зарплатня буде однакова, то замовлення і продажі залежно від попиту будуть нерівномірними. Централізований контроль за замовленнями може бути інструментом і штучного банкрутування окремих книгарень.

По третій тезі: чи не логічніше вести мову не тільки про оптимізацію орендної плати, але й про повне перепідпорядкування мережі книгарень муніципальній, а не обласній владі? Навіщо підприємству такі складні схеми звітності?

Пропозиція: зрозуміло, що штучна підтримка книгарень не буде результативною. Відповідно, чи не варто вести мову про зведення всіх підрозділів «Буковинської книги» в одне або два великих приміщення в центрі міста — що є зручнішим і для покупців, і для адміністрації? З можливістю збереження окремих, найуспішніших підрозділів у власних приміщеннях (випадок «Букініста»).
Святослав Вишинський
Інформаційна агенція «BukNews» оприлюднила критичний відгук під псевдонімом «Буковинський Книголюб», який, як повідомляється, був написаний одним із претендентів на посаду керівника «Буковинської книги».





Незрозуміло, чому автор не наважився опублікувати документ відкрито. Редакція видання аргументує: «Документ не підписаний, проте з огляду на суспільну значимість викладених у ньому думок і оцінок редакція ухвалила рішення про його оприлюднення. До того ж обіцяної владою прозорості всього процесу призначення керівника громада так і не дочекалася. Про яку відкритість процесу взагалі може йти мова, якщо відповідні підрозділи ОДА досі не назвали навіть імена всіх потенційних претендентів на посаду». Втім, на це можна не відволікатись — Ви можете відповісти на критику по пунктах.
Михайло Шморгун
А я з Тобою не згоден. Довганич не має відповідати на анонімні листи. Чого? Ми з горем пополам уламали Віктора Михайловича написати тези, а тепер, коли він це зробив ніякої мови про дискусію з анонімом бути не може.
Тут варто проявити послідовність і запросити «аноніма» до дискусії на площадці Вкурсі. Але до дискусії, схоже, ніхто не готовий. Тому і питання не вирішуються.
З повагою.
Святослав Вишинський
Взагалі-то це робота Віктора Довганича — «уламувати» його її виконувати після того, як він сам подався на директора «Буковинської книги», ніхто не повинен. Він же виступає за прозорість та ефективність — значить, першим і має її демонструвати. Особливо після того, як проблема чернівецьких книгарень набула такого скандального розголосу.

Щодо дискусії з анонімами — в принципі, згоден. На жаль, на «BukNews» усі коментарі були з розряду анонімних пасквілів. І навіть єдиний змістовний текст, представлений вище, не підписаний справжнім ім'ям. Виглядає і комічно, і якось не по-европейськи. Професіонали виявляються неготовими до відкритої дискусії. Адже до чого тут ОДА, якщо кожен учасник конкурсу міг відкрито, як і Віктор Довганич, заявити про свою участь? Схоже, комусь просто не хочеться наражатись на звинувачення у співпраці з владою — адже податись на посаду «Буковинської книги» вже, так би мовити, виглядає як відступ від послідовної (впертої) опозиційності.
Віктор Довганич
Любі друзі!(В.Ющенко). Обовязково дам відповіді на всі питання. От ще чекаю на дискусію з Воронцовим, який дуже хотів. Поки що тільки скажу, я написав ТЕЗИ, і готую КРУГЛИЙ СТІЛ для обговорення кроків нормального функціонування Буковинської книги, на якому озвучу всю програму повністю.
Маріанна Антонюк
На фб були не анонімні коментарі.
Святослав Вишинський
Шановні журналісти, очевидно, дещо відірвались від реальності, якщо вважають, що їхні коментарі в особистих хроніках у мережі «Facebook» є частиною громадської дискусії. Відкрите обговорення і критика можливі у відкритому просторі — у блогах, на шпальтах інформаційних сайтів, газет, у теле- і радіо-ефірі, під час круглих столів.
Маріанна Антонюк
1. Шановний Святослав, очевидно, дещо недооцінює особисті хроніки в мережі фейсбук і переоцінює, зокрема, блоги. 2. Трохи необ'єктивно вимагати від громади миттєвого реагування на «Обіцяні тези» п. Довганича, тоді як самі тези «народжувалися» довго і під тиском, без якого взагалі би не були навіть спроектовані, а не те що народжені. 3. Очікувати гарячої дискусії в липні і серпні взагалі важко. Але, оскільки п. Довганич обіцяє круглий стіл — то не безнадійно.
Святослав Вишинський
Я достатньо добре знаю «Facebook», аби розуміти, що ваші дискусії у хроніках не прочитають 1) незареєстровані там чернівчани (яких переважна більшість), як і зареєстровані, але в яких 2) не значаться у списку контактів конкретні журналісти. Оскільки ніякої іншої змоги побачити ці репліки ніхто не має. Зрештою, ваші коментарі у «Facebook» не індексують пошукові системи, і навіть внутрішній пошук у соціальній мережі не дозволяє їх знати — вже за місяць чи два їх буде накладно віднайти навіть авторам, оскільки прокрутка постів у хроніках «Facebook» чи далі, тим менш ефективна. Не кажучи про налаштування приватності та ін., котрі в кожній хроніці індивідуальні — відтак частина публікацій недоступна всім навіть по точному посиланню. Це абсолютно герметична інформаційна реальність. Ви ж виступаєте за відкриту і публічну дискусію — тоді чому така дискусія не відбувається ні в блогах, ні навіть на шпальтах «BukNews»? Свої аргументи дехто воліє ховати за псевдонімами або зовсім не виносити за межі приватних діалогів — хоча має всі можливості висловитись і вплинути на ситуацію.
Святослав Вишинський
І, звісно, ваші контакти у «Facebook», якщо не перебувають із вами в постійній віртуальній інтеракції, мають усі шанси пропустити дискусію, оскільки її у стрічці новин відфільтрує сам «Facebook». Він показує вам, журналістам, тільки оновлення тільки тих користувачів, з якими ви вже найчастіше переписуєетесь, коментуєте, поширюєте і ставите «likes». Дехто мало усвідомлює, наскільки замкненим із часом стає його коло спілкування, яке, як йому здається, є відкритим та прозорим для всіх. Це називається «filter bubble». Ілюзія комунікації.
Маріанна Антонюк
Фейсбук — джерело для ЗМІ. Решта Ваших аргументів слушні — як і решта моїх. Так, ми виступаємо за відкриту і публічну дискусію. Саме це і бажання конструктиву спонукало нас до організації круглого столу. Конструктиву, на жаль, не вийшло — влада уникала чітких відповідей на прямі питання, книготоргівці ображалися, політики намагалися піаритися. Один Довганич (до його честі, до речі) намагається про все це принаймні говорити. Ну — як уміє. Владі зручно ховатися за його клоунадою, інша сторона цього цирку взагалі не сприймає.
Щодо «Обіцяних тез» — повторю, що дискусія не може (і не має) утворитися миттєво в такій «довгограючій» справі. Тим паче серед літа, у пору відпусток.
Святослав Вишинський
Важлива заувага, на яку перестали зважати: «Facebook» — це соціальна мережа, тобто сукупність приватних (sic) сторінок. При цитуванні хронік слід, щонайменше, звертати увагу на налаштування приватності кожного конкретного допису — якщо він доступний Вам, це не значить, що автор зробив його доступним іншим і прагне робити його публічним у цілому. Те саме з приватними фотографіями, які деякі ЗМІ дозволяють собі використовувати без будь-якого дозволу (e.g. прецедент публікації агенцією «BukNews» фотографій депутатів з мережі «Одноклассники» у 2011 р.). Тому Ваше твердження переважно помилкове: «Facebook» — не джерело ЗМІ, а майданчик неформальної комунікації мас і з масами. Функція соціальних мереж — у зворотньому потоці, спрямованому до пересічних користувачів, у т.ч. від брендів, які для цього мають офіційні сторінки та інструменти реклами. Натомість самі ЗМІ деградували настільки, що перетворили своїх читачів на джерела — найчастіше без їхнього ж відома і дозволу. Джерелами натомість можуть бути тільки відкриті сторінки — принаймні, якщо на них відкрито посилаються. Закриті ж джерела, навіть якщо вони становлять суспільну цінність, називати без порушення приватності не можна — однак цим принципом журналісти нехтують, абсолютно не зважаючи на специфіку мереж, у яких вони оперують, і передаючи неформальні коментарі як публічні заяви (e.g. «Про це на своїй сторінці у ФБ написав колишній керівник телеканалу ТВА Василь Забродський»).
Маріанна Антонюк
Ви зосередилися на соцмережах і майстерно відійшли від теми «причини обговорення чи необговорення „Обіцяних тез“, Святославе :) Я наполягаю на тому, що за нинішньою відсутністю дискусії немає жодних „підводних течій“. Дискусія потребує підготовки, ось і все. Ви з ним погоджуєтеся?
Святослав Вишинський
Як же ж немає, якщо один із учасників процесу знайшов час написати критику на дві сторінки, представити її чернівецькому ЗМІ — і при цьому підписатись псевдонімом? Тоді як інші учасники, котрі недавно закликали Віктора Довганича опублікувати тези тут, у мережі «ВКурсі», для відкритої дискусії — вже майже тиждень відмовчуються після того, як тези були оприлюднені? При цьому Ви самі визнали, що у «Facebook» бесіда на цю тему таки була, а тому її учасники до розмови готові, чому є доказом один із передрукованих Вами коментарів.
Маріанна Антонюк
ну в одного час знайшовся (не факт, що це учасник процесу, а не просто «вболівальник» — учасники своє ставлення відкрито демонстрували, їм уже нічого приховувати), а в решти не знайшлося ще. Бесіда в соцмережах була, але також коротка. Короткі коментарі не свідчать про готовність до розгорнутого аргументування.
А можлива й інша причина мовчанки. Цей «документ» не сприйняли серйозно — бо він таким не є.
Святослав Вишинський
З останнього і варто було починати. Саме на це все і схоже. Але так далеко ніхто не піде — за подібною логікою владу взагалі слід перестати сприймати серйозно, а відтак і критикувати.
Маріанна Антонюк
хіба я сказала про владу? Я сказала лише про створений п. Довганичем текст «Обіцяні тези», який він вважає тезами концепції.
Віктор Довганич
А Воронцов просто передрукував текст і висловив своє ставлення дуже вдалим(на його думку) заголовком. times.cv.ua/2013/07/22/dovhanych-oprylyudnyv-plan-rozvytku-bukovynskyh-knyharen-lovkost-ruk-i-nikakoho-moshenstva/
Маріанна Антонюк
Коментар з фейсбука: Yurij Chornej Cуть правильна. Те, що оприлюднив пан Віктор — ніяка не концепція, а якась інструкція-паспорт. Бізнес-план, хто не знає, це зовсім інше. Якщо мета влади справді була відремонтувати, переобладнати книгарні, оновити асортимент, провести Wi-Fi, залучити студентів, налагодити співробітництво з рейтинговими письменниками, словом, зробити їх рентабельними, то для початку мала бути створена робоча група з вивчення проблеми. Відтак фахівці групи підготували б стратегію розвитку книгарень в місті Чернівці, де визначили, які наразі проблеми у кожної з них, яка кінцева мета їх подальшого розвитку, які показники з продажу книжок планується досягнути у 2014 і 2017 роках, врешті якого плану дій для досягнення цього треба дотримуватися тощо. Наступний етап – обговорення стратегії на громадських слуханнях, щоб всі зацікавлені мали змогу додати до неї свої зауваження. І, нарешті, тільки після цього загальну стратегію розвитку книгарень можна затверджувати. Звісно, разом з планом дій з її реалізації, в пунктах якого й мало бути записано потрібно об'єднувати чернівецькі книгарні, чи все-таки ні.

Михайло Шморгун
Може скластися хибне враження, що ми з Святославом захищаємо Довганича… Це не так… Не буду говорити за Святослава, але я особисто бачу, що журналісти, громадські діячі і політики у більшості своїй забули про конструктивний діалог. «Кричать» один на одного, не чують думку опонентів, не здатні йти на поступки і ховати в сторону своє его… Довганич (при тому, що він завжди тримає дулю в кишені) зробив крок до компромісу і це викликає повагу (небагато, зовсім чуть-чуть...). Але я здається знаю причину чому інша сторона не зробила кроку у відповідь. Домовленості можуть відбуватися між сторонами, які володіють приватною власністю (майном, коштами. набутими в процесі праці, або в інший спосіб). Всі інші сторони окрім тих, що експлуатують власність є того чи іншого роду спекулянтами. Державні владці зробили велику помилку коли процес реорганізації почали з відбору власності ( люди вкладали сили і здоровя в свої магазини тому заслуговали на володіння своїми дітищами ). Коли власність була відібрана — вони почали «діалог» з спекулянтами (опозиціонерами та іншими), які не маючи майнової зацікавленості у вирішенні ситуації дозволили ускладнити ситуацію настільки, що компроміс між матеріально зацікавленими сторонами став неможливим. Тепер, через діяльність цих «спекулянтів» власність (у чиях руках би вона не знаходилась) стає неліквідом, мертвим багажом. А винні — влада, яка забрала і опозиція, яка спекулювала… Такє
Маріанна Антонюк
Михайле, не хотілося б, аби у когось склалося хибне враження, що я нападаю на Довганича :) Так, він зробив крок. Але хто він такий у цій ситуації? Т.в.о. директора книгарні, без досвіду, фактично без повноважень (адже останній суд — про законність реорганізації книгарень — крапки ще не поставив), та й без книгарні, чесно кажучи. "Інша сторона" не має робити кроків назустріч Довганичу — лише власникові. Тут Ви цілком правий: «Домовленості можуть відбуватися між сторонами, які володіють приватною власністю». Ускладнення ситуації «спекулянтами» (як Ви називаєте опозицію) сталося хіба що через надмірні амбіції влади, яка ображена через втручання опозиції. А Ви особисто можете запропонувати опозиції (незалежно від прізвищ і брендів) інший спосіб реагування на неправомірні, на їхню думку, дії влади?
Михайло Шморгун
Можу.Але ні ФЗ, ні БЮТу.Навіть за гроші не буду їм допомагати… Це принципово.
Маріанна Антонюк
є ще «Свобода» і «Удар». Вони взагалі вдали, що нічого не трапилося. Зате на круглому столі замість предметних пропозицій намагалися говорити загальні фрази про «злочинну владу» (це був не «Удар»). Запропонуйте їм. Наразі мова не про дивіденди політиків на цій справі, а про користь для самої справи.
Поки що, окрім як відпустити книгарні з комунальної власності на приватні хліба, я не бачу адекватної альтернативи «реорганізації». Влада заперечує, що так вони загинуть. Але я не бачу реальних інструментів, якими би влада врятувала їх, зібравши під одним «дахом».
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте